Київ – Половина в’язнів Замкової колонії №58 на Хмельниччині оголосила голодування. Подібні випадки є й в інших закладах, визнають правозахисники. У Державній пенітенціарній службі дії персоналу колоній вважають правомірними і бачать проблему у в’язнях. Правозахисники вважають, що ситуацію у виправних закладах можуть змінити тільки масові позови до Європейського суду з прав людини та кардинальні реформи.

Представникам Харківської правозахисної групи, які відвідали колонію, засуджені назвали причини відчайдушного кроку: трудова експлуатація, погане харчування і відсутність медичної допомоги, побиття або розміщення в одиночній камері за найменшу провину і навіть за спробу оскаржити дії персоналу. Часто трапляються випадки, коли ув’язнений відмовляється працювати через високу температуру при застуді, але замість огляду лікаря отримує покарання.

Ув’язнені намагалися оскаржувати дії персоналу та керівників колонії, однак вони мають змогу передавати скарги тільки одному з працівників колонії (його тут називають «цензор»). Тому більшість скарг і частина листів, припускають в’язні, не виходять за межі виправного закладу. У скаргах ідеться про те, що в колонії погано годують, за роботу не платять або сплачують у кілька разів менше, ніж передбачено законом. В’язні кажуть, що працюють на несправних деревообробних верстатах, через що, за їхніми словами, кілька осіб уже отримали травми.

Окрім того, Харківська правозахисна група виявила, що ув’язнені не отримують належної медичної допомоги. До прикладу, лікарі не відвідують тих, хто голодує, чи тих, хто захворів під час перебування в одиночній камері з більш суворим режимом, повідомляють правозахисники з посиланням на ув’язнених.

У пенітенціарній службі й у прокуратурі не бачать винних серед персоналу колоній

Днями Генеральна прокуратура провела перевірку Замкової колонії №58, однак наразі жоден посадовець не притягнутий до відповідальності за порушення прав ув’язнених, кримінальне провадження з цього приводу не порушили, стверджує керівник проектів Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. Він заявив Радіо Свобода, що причина нерозв’язаних проблем у колонії №58 – радянські підходи та старі кадри в українській пенітенціарній системі.

«Під час зустрічей нашої моніторингової групи з ув’язненими ми почули масові скарги на персонал та керівників колонії №58. Ідеться про ненадання медичної допомоги, використання рабської (примусової безоплатної) праці, порушення права на безперешкодне відправлення кореспонденції. Окреме питання – дисциплінарні покарання за найменші провини. Зокрема, за не пришиту бирку з іменем ув’язненого закривають до одиночної камери. Справедливості можна досягти, якщо зміни в нашій країні торкнуться й пенітенціарної системи. Нині в ній ухвалюють рішення ті люди, які працювали за часів Януковича й раніше, які звикли катувати засуджених», пояснює Андрій Діденко.

Доки систему не буде змінено, він радить ув’язненим, які зазнали тиску з боку адміністрації, захищати свої права в суді, аж до Європейського суду з прав людини.

Раніше голодування через порушення їхніх прав оголосили кілька засуджених у колонії №70 на Житомирщині. В результаті тюремники побили голодувальників, попсували їхні речі під час обшуку й вивезли частину з них в інші колонії. Відповідальності за цей інцидент досі ніхто не поніс.

На запитання правозахисників, чим викликане масове голодування, керівники колонії №58 заявляють, що в окремих в’язнів виявили й забрали наркотичні речовини і вжили проти них дисциплінарних заходів, розповідає представник Харківської правозахисної групи Ігор Мельничук. І зауважує, що в такому випадку має бути звернення пенітенціаріїв до прокуратури та аналіз крові, який підтверджує, що ув’язнений вживав наркотики. В іншому випадку подібні заяви та покарання неприпустимі, підсумовує правозахисник.

Радіо Свобода звернулося до Державної пенітенціарної служби, щоб почути офіційне пояснення причин масового голодування в колонії №58. Начальник управління соціально-психологічної роботи із засудженими Державної пенітенціарної служби України Ігор Андрушко доводить, що працівники колонії не порушували закону, і що проблема в самих в’язнях.

«Дії працівників адміністрації законні, а засудженні намагаються таким чином (шляхом голодування – ред.) отримати незаконні пільги», – каже він.

Які саме пільги, і чому в Державній пенітенціарній службі вважають їх незаконними, Ігор Андрушко не зміг пояснити. Водночас він повідомив, що голодувальникам не перешкоджатимуть.

«Голодування – одна із форм протесту, вони мають право протестувати. Компетентні органи вивчали цей конфлікт (представники прокуратури провели перевірку). Однак голодувальники не мають наміру припиняти акцію протесту. Ситуація є такою: вони отримують передачі, а саме продукти харчування. Тобто, мають що їсти. За державний кошт харчуватися відмовляються. Щодо медиків: ніяких показань або інформації про те, що голодувальники потребують посиленого догляду або якихось медичних маніпуляцій, немає», – зазначив Ігор Андрушко.

Адвокат Анна Литвин, яка спеціалізується на захисті прав засуджених, наголошує, що досі нікого не притягнули до відповідальності ні за тиск на ув’язнених у 58-й колонії, ні за правопорушення, в яких в’язні та правозахисники звинувачують персонал інших виправних закладів.

І вона, й інші правники які опікуються в’язнями, вважають, що колонії приносять великі прибутки, і через це на правопорушення всередині правоохоронці та влада закривають очі.

«Виробництва у колоніях – це багатомільйонний обіг коштів. Виробляють більше продукції, ніж оформлено в документах, але виробничі норми занижені, тому в’язням платять менше за прожитковий мінімум. За документами, на виїзд з колонії одної вантажівки з продукцією – виїжджає кілька машин. Але міліція та СБУ не стоїть на дверях і нікого на цьому не ловить», ­– констатує Анна Литвин.

Згадані факти порушень прав засуджених містяться у зверненні правозахисників до правоохоронних органів та президента Петра Порошенка.