Створити великий соціальний проект з нуля у занедбаному вимираючму селі - це те, що вдалось зробити пастору Сергей Раевский, його дружині Світлані, БФ "Стуромок" м. Київ та їх команді в селі Щербинівка Черкаської області. Це проект під назвою "Друге дихання". І я думаю, тут справа не тільки у релігіозних переконаннях цих людей, але і в особистих якостях та бажанні змінити цей мир на краще.
Я (автор тексту, Альберт Павлов) вперше познайомився з Сергієм у 2013. Тоді він йшов на неабиякий ризик та зробив те, що в Україні майже ніхто не робить - витягнув з психоневрологічних інтернатів (ПНІ) 15 осіб з ментальною інвалідністю. Зауважу, що у самого Сергія та Світлани є дитячий будинок семейного типу з 10 прийомними дітьми, а також 3 біологічних дорослих дітей. Наш фонд "Щаслива дитина" трошки допомагав проекту Сергія у розбудові першого будинку, та у сплкуванні з інтернатами Запорізької області.
Цей "експеримент" був дуже непростий. Вихованці ПНІ приїжджали спочатку на 2 місяці "у віппустку", і якщо всім все подобалось, то вони залишались. Частина цих людей залишилась жити в Щербинівці, один чоловік навіть одружився з вихованкою ПНІ та зараз вони виховують дитину та доводять до ладу свій будиночок.
Комусь цей проект дав можливість почати життя звичайної людини вже за межами Щербинівки. Один з хлопців виїхав до США та працює нянею - сиделкою, заробляє непогані кошти, знімає доволі популярні ролики для Тиктоку. Інший хлопець живе у Швейцарії. Хтось живе та працює у Запоріжжі та Черкасах. Але ці люди не повернулися до ПНІ та не хочуть повертатись. Нажаль, одна жінка трагічно загинула - її збила машина на пішохідному переході, але там повністю була вина водія.
Нещодавно я знову побував у Щербинівці, та був здивований масштабами розвитку проекту. Зараз Сергій та його команда придбали в селі ще декілька хат та відремонтували їх. Зараз тут проживають додатково 170 людей, із них 53 дітей (плюс близько 200 корінних жителів) - 2 прийомні родини, більше 40 переселенців (старі люди та люди з інвалідністю з Бахмуту, Херсона, Северодонецька та інших місць, яким нікуди вертатись), декілька колишніх жителів ПНІ, колишні безхатченкі або люди із залежностями.
Зараз у Щербинівці кипіть будівництво - йде реконструкція колишнього сільського клубу та кінотеатру, розширюється житло для переселенців, добудовується пекарня та майстерні СТО, столярка та швейна. Також розбдовується декілька тимчасових будиночків для літніх таборів. Встановлено новий трансформатор, щоб витримати додаткове навантаження від обладнаня пекарні.
Дуже цікаво, що Сергій використовує свій будинок, у якому живуть більше 12 членів сім`ї та гостей, як офіс, куди постійно хтось приходить, щось питає та вирішує різні питання. Це незвичний та для більшості людей неможливий спосіб життя, який тут працює і дає результати. Люди і благодійні організації бачать цю енергію і допомагають проекту.
І ще трошки про стиль розбудови в Щербинівці. Він дуже прагматичний та економний. Коли під час війни Сергій та його команда евакуйовували сотні людей, їх треба було десь розміщувати. Тому дуже швидко будувалися каркасні будинки просто в чистому полі. Декілька кімнат були створені в сільскому клубі. І це зрозуміла тактика - коли вирішувалося питання життя людей, не вистачало ні часу, ні грошей будувати щось капітальне та дороге.
Але зараз ситуація трошки стабілізувалась. В "Другому диханні" вже створили проект капітального будинку, з укриттям та доволі комфортними кімнатами для проживання людей з інвалідністю, випускників ПНІ, переселенців похилого віку. Вже закуплено декілька кубів газоблоків та обрана ділянка. Справа лише в фінансових ресурсах.
З інших планів проекту - це повноцінний запуск пекарні та кондитерського цеху, завершення реконструкції під житло колишнього клубу, утеплення будинків, встановлення сонячних панелей, благоустрій території. А ще - сторення центру для відпочинку та психологічної підтримки для ветеранів війни.
Хочу додати, що хоча проект в Щербинівці реалізується учасниками християнської Церкви, допомога надається людям будь-якого світогляду та релігії. Також, цей проект буде радий співпраці з будь-якими організаціями, які бажають покращити життя людей, які опинилися на "обочині" життя.
Сергій з командою не тільки розбудовує селище, але й щомісяця підтримує життя десятків людей, якім треба щось їсти, одягатися, опалювати будинки. Це досить велике навантаження та відповідальність, тому постійно потрібна допомога у вигляді продуктів харчування та гігієни, одяга та взуття (у нормальній якості), меблях, будівельних матеріалах, ну і звичайно фінансова допомога також.
Я періодично буваю в Щербинівці, тому можу передати допомогу з Києва або передмістя. Також допомогти фінансово можна напряму або через наш фонд "Хелпус".
Щербинівська церква "Маяк Свободи"
