Людина з інвалідністю, яка є також сиротою, в Україні майже приречена все життя проживати в інтернатах. Спочатку дитячих, а потім - в психоневрологічних для дорослих (ПНІ). На словах держслужбовці багато говорять про необхідність реформ, але на ділі - проекти підтриманого проживання та невеличкі групові дома створюються лише волонтерами та благодійними організаціями.

Чудовий будинок, наприклад, створили волонтери на Івано-Франківщині. "Оселя Віри, Надії та Любові" зараз є домом для трьох людей з інвалідністю. У майбутньому зможе прийняти до 7 людей. Будинок збудували за благодійні кошти. Обласна влада спочатку згодилась фінансувати цей проект. І в цьому був резон - виділялися кошти менші, ніж на утримання цих же людей в ПНІ.

Але останні два роки чомусь навіть ці кошти волонтери вибивають з боєм у судах. І не завжди вдається взагалі щось отримати. Більш того - чиновники проявляють активність у судах набагато більше, чим за конструктивною діяльністю. Це просто якісь шкідники, які навіть після рішення суду на користь "Оселі", подають апеляцію та витрачають кучу часу та державних коштів на боротьбу з громадською ініціативою.

Поки керівник проекту Василь Футерко бореться з цією бісовщиною у судах, я закликаю вас надати посильну підтримку проекту. Особливо важливі щомісячні пожертви. Усі кошти йдуть на харчування, комунальні витрати та мінімальну оплату персоналу, який підтримує мешканців Оселі. Також, є плани зробити добудову щоб прийняти ще чотирьох людей. Допоможіть мешканцям "Оселі" Яні, Уляні та Ігору жити дома, а не в інтернаті!

Будемо вдячні за репост та підтримку ЗМІ!